Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Соціалізації теорії

Соціалізації теорії — теорії та концепції, в яких обґрунтовується необхідність трансформації капіталізму в соціалізм у результаті поступового й цілеспрямованого перетворення інституціональних основ суспільства (приватної власності, монополій, держави, обмеження стихійних сил ринку та ін.). Обґрунтовані в 70—80-х XIX ст. у працях англійського економіста Дж.Гобсона та ініціаторів створення Фабіанського товариства 1844 письменників С. і Б. Вебб. Один із варіантів С.т. — концепція функціонального соціалізму, яку розробляли теоретики шведської соціал-демократії Г.Мюрдаль, Е.Вігфорс та ін.; у Франції — теоретики соціалістичної партії Л.Лора, М.Дюверже, Ф.Міттеран. Теоретики лейбористської партії пов'язували докорінну трансформацію капіталізму з націоналізацією окремих галузей економіки і великих компаній, обмеженням державою прав на приватну власність, з державним регулюванням економіки, зокрема з індикативним плануванням, розвитком кооперативної власності. У функціональній моделі соціалізму трансформація капіталізму в соціалізм обґрунтовується здійсненням державою цілеспрямованої бюджетної, податкової та кредитної політики з метою поступового перерозподілу доходів від власності, зміни форм, напрямів і темпів інвестицій. Аналогічні зміни теоретики австрійської та німецької соціал-демократії й французьких соціалістів пов'язують з підвищенням ролі профспілок, розширенням участі робітників у демократизації капіталу та управлінні виробництвом. В інституціоналізмі виокремлюють два напрями здійснення соціального контролю за економікою — її соціалізації: 1) реформування діяльності великих корпорацій і державного регулювання механізму ринкової конкуренції; 2) створення системи індикативного планування. Інший варіант соціалізації гігантських корпорацій, розроблений Гелбрейтом, передбачає націоналізацію військово-промислових концернів (з виплатою акціонерам вартості акцій); соціалізація інших великих корпорацій має здійснюватися через обмін акцій на відсоткові державні облігації. Цьому сприяють податкова політика держави, поділ спадщини, інвестиційне знецінення грошей та ін. У ширшому значенні — економічна політика держави повинна спрямовувати діяльність великих корпорацій на досягнення суспільних інтересів. З цією метою держава обмежує приплив ресурсів у галузі, розвиток яких економічно виправданий. Ще одним варіантом соціалізації економіки інституціоналісти називають створення змішаної економіки, або змішаної системи (див. Економіка змішана). Американський економіст Р.Хейлброннер говорить про майбутню систему як про амальгаму: якщо й не соціалістичну, то близьку до неї. Аналогічної думки дотримувався американський учений Й.Шумпетер, стверджуючи про поступове відживання капіталістичної системи приватного підприємництва та її трансформацію в соціалізм. Соціалізацію капіталістичної економіки окремі західні теоретики вбачають у перетворенні найманих працівників на власників засобів виробництва через пенсійні фонди, у формуванні пенсійного соціалізму. Одним із варіантів розвитку «третього шляху», на думку соціал-демократичних і соціалістичних теоретиків, є участь робітників у процесі демократизації капіталу та в управлінні виробництвом (концепція виробничої демократії). До С.т. належать також концепції державного соціалізму, муніципального соціалізму, суспільства споживання, держави загального благоденства та ін. Більшість С.т. капіталістичної економіки лише частково узгоджуються з сучасними теорією і практикою. Їх основними недоліками є відсутність системного підходу до соціалізації всіх сфер суспільного відтворення, передусім у сфері матеріального виробництва, абстрагування від змін у сфері політичних відносин (необхідності радикальної трансформації влади) та ін. Чимало описаних у них процесів розвиваються в межах державно-корпоративного капіталізму, не виходячи за межі його істотних ознак і властивостей. Водночас діалектичний метод дослідження передбачає необхідність з'ясування елементів нового устрою в межах економічної системи (див. Соціалізація економічних систем).





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.