Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Система

Система — комплекс метасистем, підсистем, елементів, компонентів та їхніх властивостей, взаємодія між якими зумовлює появу якісно нової цілісності. Один із засновників загальної теорії Л. Берталанфі визначав С. як комплекс елементів, що взаємодіють. Водночас окремі автори розмежовують онтологічний і гносеологічний аспекти цієї категорії. В онтологічному аспекті поняття С. постає як сукупність елементів і зв'язків між ними, що існують об'єктивно, незалежно від волі та свідомості людей. У гносеологічному аспекті йдеться про використання поняття С. та інших споріднених понять як інструменту пізнання сутності складних матеріальних систем. Цей аспект філософи називають епістемолого-методологічним. І.Кант під С. розумів єдність різноманітних знань, об'єднаних однією ідеєю. Логічний процес пізнання як процес, що розвивається і є органічною С., цілісність, яка охоплює низку ступенів і моментів, характеризував Гегель. Щодо онтологічного аспекту цієї категорії доцільно давати її коротке, розгорнене і повне визначення. Основою короткого визначення може бути визначення Берталанфі, доповнене положенням про взаємодію між властивостями елементів, оскільки, за Гегелем, різні речі, об'єкти перебувають у сутнісній взаємодії через свої властивості. Наближеною до такого формулювання є дефініція А.Холла і Р.Фейжіна, згідно з якою С. є множиною об'єктів разом з відносинами між об'єктами і між їх атрибутами. Однак у цьому визначенні поняття «елемент» необґрунтовано підмінене поняттям «об'єкт», яке не є однопорядковим з категорією С. Крім того, коротке визначення має містити результат такої взаємодії. Розгорнене визначенням С. ґрунтується на короткому і водночас передбачає складнішу С., в якій, крім елементів, можуть виникати зв'язки між певними комплексами елементів, що утворюють підсистему. Об'єднуючи в собі різні елементи С., підсистема сприяє виконанню цілісної програми в розвитку С. Як елемент С. підсистема, своєю чергою, виступає С. щодо її складових. У межах економічної С. та інших складних матеріальних С. виділяють не лише елемент (як найпростіше структурне утворення), а й компонент. У межах, наприклад, підсистеми продуктивних сил виділяють такі елементи, як людина, засоби праці, наука та інші, кожний з яких складається з певної кількості компонентів. Внаслідок взаємодії окремих підсистем формуються і розвиваються метасистеми (так, у процесі взаємодії продуктивних сил і відносин економічної власності утворюється суспільний спосіб виробництва). Ще один важливий аспект наукового розгорненого обґрунтування категорії С. полягає в тому, що елементи, а тепер вже й підсистеми, перебувають у відносинах і зв'язках не лише один з одним (одна з іншими), а й із середовищем. Це положення найбільшою мірою відповідає системам, що самоорганізуються, а отже, вимогам синергічного підходу. З урахуванням цих вимог розгорнене визначення С. є таким: С. — комплекс підсистем, елементів і компонентів і притаманних їм властивостей, взаємодія між якими та середовищем зумовлює якісно або сутнісно нову інтегративну цілісність.