Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Ринкова ціна
Ринкова ціна — форма вияву ринкової вартості, в якій (формі) виражається співвідношення попиту і пропозиції на ринку в момент купівлі-продажу товару та суспільно необхідні витрати праці з урахуванням корисного ефекту. Р.ц. є історичною категорією, яка теоретично виражає сутнісні та якісні зміни між покупцями та продавцями в різних суспільно-економічних формаціях. Так, за умов докапіталістичних формацій, крім первіснообщинного ладу, в яких більшість товарів продавалася за вартістю, Р.ц. збігалася з останньою через нерозвиненість внутрішнього ринку, відсутність внутрігалузевої конкуренції тощо. На нижчій стадії капіталізму за умов внутрігалузевої конкуренції Р.ц. виступає формою вияву ринкової вартості (див. Ринкова вартість)', за умов міжгалузевої конкуренції виступає формою вияву ціни виробництва. На нижчому ступені вищої стадії капіталізму (тобто за умов монополістичного капіталізму) Р.ц. є якісно новою формою вияву монопольної ціни виробництва. Оскільки при цьому зростає організованість і планомірність виробництва, то Р.ц. стає значною мірою регульованою як до цін на товари і послуги, які продають монополії, так і щодо тих, які вони купують. На вищому ступені вищої стадії Р.ц. стає повністю регульованою у межах державного сектору, опосередковано регульованою з боку держави в межах монополізованого та не монополізованого секторів. В умовах інтернаціоналізації національних економічних систем, зокрема інтернаціоналізації виробництва та обміну, формується інтернаціональна Р.ц., в основі якої лежать інтернаціональна вартість та інтернаціональна ціна виробництва.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.