Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Ризик суспільства за тотального зубожіння населення
Ризик суспільства за тотального зубожіння населення — ризики можливого розвитку суспільства в бік етакратичних або ліберально-демократичних тенденцій, що зумовлені боротьбою між багатою кланово-номенклатурною елітою та переважною більшістю населення за відсутності численного середнього класу. В Україні такі ризики зумовлені привласненням приблизно 20 кланово-олігархічними сім'ями майже 80% національного багатства, з одного боку, та системною злиденністю переважної більшості населення, — з іншого. У Росії внаслідок антинародної приватизації також відбувся гігантський перерозподіл національного багатства на користь кланово-номенклатурної еліти, серед якої, за оцінками вчених, понад 70% колишньої правлячої еліти СРСР. Внаслідок масового безробіття та мізерної зарплати працівників (зарплата більшості з них нижча за прожитковий мінімум) відбувається значною мірою вимушене порушення чинного законодавства, а отже, вимушена криміналізація суспільства з боку найманих працівників. Водночас вимушена криміналізація спричинена незаконним збагаченням шляхом розкрадання державної власності, ухиляння від сплати податків з боку класу, який панує економічно та політично. Тому значна частина суспільства, що деградує, якій властиві апатія та безініціативність, може за певних умов вдатись до агресивних дій. Не виключена спроба представників військово-промислового комплексу та частини старої еліти, яка не адаптувалася до нових умов, радикально змінити напрям соціально-економічних перетворень. Оскільки переважна більшість суспільства позбавлена гарантій на нормальне існування, — це також посилює P.c. за т.з.н.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.