Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Ресурсозаощадження

Ресурсозаощадження — комплекс економічних, правових та адміністративних заходів з боку різних суб'єктів господарської діяльності та держави, спрямованих на всебічну економію та раціональне використання матеріально-сировинних ресурсів у всіх сферах народного господарства. Необхідність Р. зумовлена передусім тим, що частка матеріальних витрат у сукупній собівартості промислової продукції України становить 60—90%. Р. необхідно здійснювати на всіх видах підприємств (див. Підприємство) державної, колективної та приватної типів власності. Досвід розвинених країн світу показує, що Р. найбільшою мірою здійснюється в межах колективної трудової власності та приватної трудової власності. Основними напрямами Р. є: зниження норм витрат матеріальних і сировинних ресурсів на одиницю виготовленої продукції, істотне поліпшення якості матеріальних ресурсів, комплексне використання таких ресурсів у виробництві на всіх етапах життєвого циклу ресурсу, використання відходів і вторинних ресурсів та ін. Основними способами Р. є впровадження прогресивнішої ресурсоощадної техніки і технології; використання досконаліших форм і систем заробітної плати, елементами яких є плата за економію матеріалів; удосконалення конструкції виробів; застосування досконаліших видів транспорту та форм транспортування та ін.