Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Резервна норма

Резервна норма — відношення суми обов'язкових резервів банків, що утворюються згідно з рішенням центрального банку за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов'язань за відповідними статтями, виражене у відсотках; або сума готівки, яку банк зобов'язаний депонувати центральному банку країни, виражена у відсотках. Джерелами формування Р.н. є готівка, яку було отримано від продажу акцій в період заснування банку, і частина безстрокових депозитів клієнтів банку. Р.н. диференціюється залежно від розмірів банківських установ, видів залучених вкладів, громадянства вкладника та ін. Основними формами Р.н. є фіксована (діє впродовж кількох років і встановлюється центральним банком) і з допустимими розмірами коливань уверх і вниз від фіксованої для певних видів вкладів. Шляхом зміни Р.н. центральний банк впливає на сукупний грошовий обіг: її підвищення скорочує кредитні ресурси банків і обсяг грошей в обігу, а зниження має зворотний ефект.