Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Пропозиція національних грошей

Пропозиція національних грошей — маса грошей, що пропонується різними установами (Національним банком, державним казначейством і Монетним двором, з одного боку, та фінансово-кредитними підприємствами, що мають право створювати гроші, — з іншого) з метою забезпечення дієздатної функціональної структури грошового ринку. До таких фінансово-кредитних підприємств, які мають право, згідно з чинним законодавством України, відкривати рахунки та оперувати ними як платіжними або кредитними засобами, належать комерційні та пенсійні ощадні банки, інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії та ін. Двома основними складовими П.н.г. є; 1) пропозиція готівкових грошей (у формі банкнот, білетів державного казначейства і розмінної монети), обсяг яких регулюється державою для обслуговування обігу у народному господарстві; 2) пропозиція депозитних грошей, обсяг яких регулюється державою шляхом контролю діяльності банківських і не банківських установ, а отже, опосередковано. Загальна маса грошей, що перебуває в обігу, встановлюється за допомогою та на підставі показника грошової бази з використанням ефекту кредитного мультиплікатора, що дає змогу з'ясувати потенційні емісії і прогнозування динаміки такої маси. Обсяг П.н.г. залежить передусім від вартості ВНП, темпів його зростання, швидкості обігу грошової одиниці та рівня інфляції.