Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Продподаток (продовольчий податок)

Продподаток (продовольчий податок) — основна форма заготівлі сільськогосподарської продукції, що здійснювалась шляхом встановлення натурального податку на селянські господарства, запроваджена в 1921 — 1922 в радянській державі. П. встановлювався до початку весняної сівби і визначався окремо для кожного виду сільськогосподарської продукції. У 1922-1923 збирався єдиний натуральний податок, що обраховувався у хлібних одиницях, хоча селяни могли сплачувати його й іншими продуктами. В 1923—1924 П. дозволялося сплачувати і в грошовій формі, а в 1924—1925 — лише грошима. Позитивною стороною було встановлення твердо фіксованого П. залежно від обсягів виробленої продукції, а також від розмірів земельних ділянок, кількості членів сім'ї та урожайності. В Україні у 1922— 1923 найбідніша частина селян була звільнена від П.; найнижча ставка цього податку становила 2,9% річного доходу для господарств, у яких на одного їдця припадало до 0,25 десятин землі, найвища — 24,2% для господарств, де на одного їдця припадало понад 3 десятини землі. Після сплати П. селяни могли вільно реалізувати лишки сільськогосподарської продукції. Водночас 10—25% П. залишалися в місцевих страхових фондах. Запровадження П. стало потужним стимулом для розвитку приватної трудової власності (оскільки 94% селян отримали безоплатно земельні наділи), значного розширення обсягів сільськогосподарської продукції.