Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Принципи

Принципи (лат. principium — основа,початок) —1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. — вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об'єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних змін, єдності і боротьби суперечностей, заперечення заперечення. Принцип розвитку стосовно капіталістичної економічної системи включає закони розвитку окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних відносин та ін.), з одного боку, або законів виникнення, руху, занепаду — з іншого. Крім того, цей принцип стосовно економічної системи капіталізму об'єднує в єдине ціле такі економічні закони, як закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, закон вартості в специфічній суспільній формі цього ладу, закон єдності праці і власності та інші, про що йдеться далі. Основними аспектами П., синтез яких дозволяє дати їх комплексне визначення, є такі: 1) є вихідним положенням, передумовою теорії, наукової системи: 2)центральним поняттям такої системи, її основою або обґрунтуванням; 3) основний закон, за яким розгортається наукова теорія; 4) об'єднує в собі певну групу законів і категорій; 5) виконує евристичну функцію, допомагає розвивати систему понять; 6) є кінцевим результатом певного етапу наукового дослідження і внаслідок цього найбільш концентрованою формою знання; 7) відображає базисні закономірності розвитку певної матеріальної системи. Отже, принцип — це вихідне положення й основа теорії і водночас кінцевий результат наукового дослідження, внаслідок чого в ньому відбиваються базисні закономірності розвитку певної матеріальної системи, об'єднується певне коло законів, понять і категорій, а також він виконує евристичну функцію щодо пізнання нових явищ і процесів, виступає найважливішим законом розгортання теорії у логічно завершену наукову систему.