Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Приватна праця

Приватна праця — праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П.п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П.п. поступово заперечується колективною працею. П.п. на основі приватної власності на засоби виробництва здійснюється окремими товаровиробниками та членами їхніх сімей у межах приватної трудової власності, а також окремими власниками засобів виробництва, які експлуатують працю інших працівників. У даному разі управлінська П.п. такого власника спрямована на координацію діяльності окремих найманих працівників, внаслідок чого формується колективний характер їхньої праці. Водночас за умов суспільного поділу П.п. окремих товаровиробників є опосередковано суспільною працею, оскільки кожен з них виробляє товари не для власного споживання, суспільний характер такої праці виявляється лише за умови реалізації виготовлених товарів на ринку. За умов НТР, поглиблення суспільного поділу праці на національній та інтернаціональній основах, передусім в одиничній формі, П.п. дедалі більше заперечується безпосередньо колективною та суспільною працею (див. Товар, товарне виробництво), які нині домінують.