Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Преференція

Преференція (лат. praefero — вважаю за краще) — надання окремим країнам, групі країн та організаціям і особам певних переваг, пільг з метою економічного поділу ринків збуту, джерел сировини і сфер розміщення капіталу. Особливі пільги надаються однією країною або групою країн іншим державам на засадах взаємності або в односторонньому порядку (без поширення на треті країни). Основними формами П. є знижки з мита на окремі товари або всі групи товарів, що ввозяться, знижки з транспортних тарифів, спеціальний валютний режим і пільговий валютний курс, надання пільгових кредитів, переваг при наданні ліцензій на імпорт товарів. Так, з другої половини XIX ст. у світовій торгівлі почав поширюватися принцип взаємності надання митних пільг, проти якого в середині XX ст. виступила більшість країн, що розвиваються. Тому 1965 до статуту ГАТТ внесено статтю, згідно з якою розвинені країни не вимагатимуть пільг від слаборозвинених країн за надання їм П. На конференції ЮНКТАД 1971 ухвалено рішення про загальну систему П„ яка передбачала надання розвиненими країнами пільгових тарифів країнам, що розвиваються, в односторонньому порядку. Понад 60 країн, що розвиваються, 1985 домовились про взаємне надання митних П. у торгівлі. Ще більшого поширення такі П. набули з 1995 з утворенням СОТ, проте їх вплив на економіку країн, що розвиваються, є суперечливим (див. Концепції світової торгівлі). У межах СОТ 2001 почався новий раунд переговорів. Проте країни, що розвиваються, відмовились обговорювати проблему регламентації трудових стандартів (розміри мінімальної зарплати, тривалості робочого дня тощо), які можуть стати засобом запровадження нових торгових бар'єрів.