Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Бернштейн Едуард

Бернштейн Едуард (1850 — 1932) — теоретик соціал-демократії, один з лідерів правого крила німецької соціал-демократичної партії та II Інтернаціоналу. Б. вважав, що еволюційний шлях перетворень, шлях реформ — єдино правильний шлях суспільного розвитку, що здебільшого справедливо лише щодо сучасності. Б. помилково вважав, що в історії вирішальну роль відіграють не матеріальні умови життя суспільства, а т. зв. позаекономічні фактори, до яких він відносив державу, право, мораль, історичні й релігійні традиції, духовний світ людини тощо. Б. вважав, що при аналізі вартості товару необхідно враховувати працю, витрачену на виробництво товару, і його граничну корисність. Водночас він увів поняття «економічна вартість», яке поєднує момент корисності (споживну вартість) і вартість витрат виробництва (трудову вартість). Б. намагався обґрунтувати теорію вростання капіталізму в соціалізм. Побудова соціалізму, за Б., повинна відбуватися через профспілки, які нібито можуть поступово «захопити» капіталістичний прибуток через кооперативні товариства робітників, що повинні «усунути» торговельний прибуток, а також через демократизацію держави. На основі аналізу розвитку акціонерної форми капіталу Б. і соціал-демократи доходять висновку про зростання кількості дрібних акціонерів і вбачають у цьому розгортання процесу децентралізації та демократизації капіталу. Ці процеси певною мірою утвердилися в розвинених країнах світу. Б. і західноєвропейські соціал-демократи дійшли висновку про можливість подолання анархії виробництва і глибоких економічних криз шляхом утворення великих трестів, картелів, банків, ширшого використання кредиту, удосконалення засобів комунікації й розширення на цій основі місткості ринку, що частково підтвердив наступний розвиток капіталізму. Водночас при цьому недооцінювалась роль держави та ін. чинників.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.