Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Права людини

Права людини — розроблена на основі прийнятої ООН Загальної декларації прав людини сукупність основних прав особистості, які значною мірою визначають соціальну політику розвинених країн світу. Головним серед них є право на життя, оскільки позбавлення цього права унеможливлює реалізацію інших прав людини, їхній захист. Пріоритетний принцип концепції П.л. — рівність усіх перед законом, який стверджує верховенство прав особистості. Реалізують П.л. держава, громадські організації в межах окремої країни та міжнародні, передусім правозахисні, організації. Незважаючи на вагомі успіхи розвинених країн у реалізації П.л., окремі з них дотримуються політики подвійних стандартів щодо таких прав в інших країнах. У 2001 86 із 192 незалежних країн світу, в яких проживало 41% населення планети, за даними Фрідом Хауз, були вільними і в них поважались базові громадянські свободи (1999 таких країн налічувалось 61). Другим за значенням у концепції П.л. є захист соціально-економічних прав від нерівного й дискримінаційного доступу до економічних і соціальних благ (багатства, освіти, охорони здоров'я, культури та ін.). Деякі П.л. в Україні, в т.ч. закріплені у Конституції, до 2005 ігнорувались, а з приходом нової влади почали поступово реалізовуватись.