Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Послуги неринкові

Послуги неринкові — послуги, що надаються державою і не комерційними організаціями з метою безоплатного або пільгового задоволення індивідуальних і колективних потреб населення. До таких послуг належать: соціальні (соціальне забезпечення, розвиток середньої спеціальної (частково) та вищої (частково) науки та освіти), охорони здоров'я та ін., культури, в т. ч. фізичної, та мистецтва, державного управління, оборони, шляхового господарства (частково платного) та житлові (лише частково). На початку XXI ст. витрати на науку в Україні у розрахунку на душу населення приблизно у 100 разів менші, ніж у розвинених країнах світу; на освіту — приблизно у 15 разів менші, на охорону здоров'я — у 30 — 35 разів менші. Незважаючи на те, що послуги освіти, охорони здоров'я мають, згідно з Конституцією України, надаватись безоплатно, частка витрат населення на ці послуги постійно зростає; у США, де конституція не гарантує безоплатного надання таких послуг, бл. 42% з них фінансуються державою. У Фінляндії підприємці фінансують бл. 40% сукупних соціальних витрат, держава — майже 30%, комуни — 17%, наймані працівники — 12% і користувачі — 5%. Певні позитивні зрушення у цій сфері почалися 2005. Так, частка студентів вищих навчальних закладів, які навчатимуться за кошти держави, збільшилась з 38 до 50%.