Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Посередництво
Посередництво — сукупність видів діяльності, виконуваних фізичними та юридичними особами, які забезпечують просування створеної продукції до споживача. Суб'єктами посередницької діяльності є юридичні організації та фірми (брокерські, маклерські, дилерські, агентські та ін.), з одного боку, та фізичні особи (агенти, брокери, дилери, маклери, комісіонери, комівояжери) — з іншого. Такі операції здійснюються за дорученням виробника, постачальника, споживача та інших суб'єктів. Посередницькими операціями є: пошук партнерів для налагодження ділових контактів, підготовка договірної та контрактної документації, укладання договорів (контрактів), здійснення маркетингових досліджень, транспортно-експедиційні операції, кредитно-фінансове обслуговування (отримання капіталів у кредиторів та їх використання для надання авансових позик, купівлі цінних паперів тощо), страхування, рекламні послуги, післяпродажне обслуговування та ін. За свою діяльність посередники отримують винагороду — 2-12% прибутку. Водночас використовують такі форми винагороди, як прогресивна (із збільшенням обсягів реалізованої продукції зростає частка винагороди), регресивна (із збільшенням обсягів реалізованої продукції винагорода зменшується), лінійна (винагорода незмінна незалежно від обсягів реалізованих товарів), прямо пропорційна (винагорода зростає із збільшенням прибутків) та ін. Винагорода посередників є платою за виконану ними роботу і продану посередницькій фірмі робочу силу, а також за ризик (у разі виконання посередницьких функцій фізичною особою на основі нагромадження нею коштів або отриманих кредитів).
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.