Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Попит

Попит — платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні їм товари і послуги. В політекономічному контексті П. — це певна сума грошей (платоспроможна потреба), з приводу нагромадження і функціонування якої виникає сукупність відносин економічної власності між різними економічними суб'єктами і яку (суму грошей) вони готові відчужувати від себе з метою привласнення необхідної кількості товарів і послуг за певними цінами. П. на товар залежить від багатьох факторів: 1) доходу покупців; 2) кількості товарів, які вони вважають за необхідне мати; 3) ціни на ці товари; 4) смаку і моди. До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (зокрема, допомогу, яку уряд надає бідним верствам). Між ціною і П. існує обернена залежність. Про це свідчить, по-перше, те, що низькі ціни спонукають споживачів купувати товари, практика розпродажу товарів за низькими цінами. По-друге, оскільки споживання певною мірою підпорядковане принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції), то споживачі купують додаткову одиницю продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів. Таку залежність відображає крива П. (див. Крива попиту).