Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Політика наукова

Політика наукова — економіко — організаційна та адміністративно-правова діяльність держави і наддержавних органів, спрямована на репродукування та комплексне використання знань у всіх сферах і галузях національної економіки та регіональних утворень (передусім у межах ЄС). П.н. орієнтована на випереджувальний та інтенсивний розвиток науки в системі «наука — техніка — виробництво» і комплексну інтеграцію цих елементів, на інтеграцію науки в соціальну систему і забезпечення наукової незалежності країни. П.н. передбачає, по-перше, всебічне обґрунтування самої концепції цієї політики, визначення її стратегічної мети в контексті розвитку суспільних потреб та інтересів. Для України такою метою може стати утримання й закріплення передових позицій у кількох пріоритетних галузях світової науки і впровадження отриманих на їх основі наукових винаходів у виробництво. Засобами досягнення цієї мети є: 1) створення належних умов для праці науковців, передусім найталановитіших, з метою припинення відпливу наукових кадрів за кордон; 2) розвиток за допомогою держави належної наукової інфраструктури; 3) органічне поєднання фундаментальних наукових досліджень з дослідно-конструкторськими розробками новітніх зразків техніки, конкурентоспроможних товарів; 4) сприяння процесу інтеграції цивільних і військових НДДКР, а на їх основі — відповідних виробництв; 5) зосередження наукових досліджень на таких найважливіших для людства проблемах: програмне забезпечення, біотехнологія та наука про життя, інформація і комунікації, енергетика, екологія; 6) активне сприяння розвитку венчурних підприємств; 7) істотне розширення фінансування фундаментальних досліджень і розробок у сфері створення новітніх технологій та ін. (див. Державне регулювання економіки).