Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Планування оптимальне

Планування оптимальне — комплекс методів, за допомогою яких з декількох альтернативних варіантів плану або програми економічного розвитку країни, окремого регіону, галузі та інших об'єктів вибирають оптимальні. Оптимальними є плани, що забезпечують найефективніше використання ресурсів (якщо задано цей критерій оптимальності) і максимальний вихід якісної продукції за мінімальних витрат. Засобами вибору оптимального плану є розв'язання задач математичного програмування (для знаходження максимального та мінімального значень цільової функції, або критерію оптимальності), економіко-математичне моделювання у поєднанні з оптимальним ціноутворенням. Елементами складання оптимального плану розвитку єдиного господарського комплексу країни є оптимальні моделі розвитку найбільших компаній, прогнози розвитку середніх і малих підприємств, окремих галузей, науково-технічного прогресу, комплексних галузей і сфер господарства, середньо- і довготермінових програм. Такі програми у США складали до 70-х XX ст. у сфері військового виробництва та освоєння космічного простору, в деяких країнах Західної Європи — здебільшого у державному секторі економіки, в окремих з них (Франції, Нідерландах — всієї економіки). На сучасному етапі П.о. — це передусім національне економічне планування, у крайньому разі, директивне для державного та індикативне — для недержавного сектора. Основні види П.о.: поточне, середньо-термінове, довготермінове. Необхідність П.о. зумовлена прискоренням темпів науково-технічного прогресу за умов НТР, швидким моральним старінням техніки, поглибленням суспільного характеру виробництва, наявністю різних технологічних способів виробництва, структурними кризами в економіці та ін. П.о. допомагає вирішенню цих та інших проблем (захист довкілля, планомірний розвиток регіонів, послаблення та усунення окремих диспропорцій та ін.).