Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Підсистема економічна
Підсистема економічна — найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об'єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної власності, суспільний спосіб виробництва, господарський механізм, економічні відносини та ін.; з погляду суспільного відтворення — безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Кожна з них є системою відносно складових елементів. Виділення П.е. дає змогу повніше розкрити внутрішню структуру всієї економічної системи, спільні для всіх підсистем закони, якісні характеристики, суперечності, оскільки система є передусім комплексом взаємопов'язаних підсистем або елементів (якщо між системою та елементами не існує проміжних ланок), а структура — сукупність зв'язків і відносин між підсистемами (або відповідно елементами). Цілісність у діалектичній взаємодії підсистем досягається їх підпорядкованістю вимогам основного економічного закону (який, своєю чергою, пронизує основне виробниче відношення та основну суперечність економічної системи) та органам державного і наддержавного регулювання. У цілісній економічній системі виділяють основну П.е. за різними критеріями. За матеріально-речовим змістом, наприклад, економічної системи у вузькому значенні домінує підсистема продуктивних сил, у широкому — технологічний спосіб виробництва; щодо суспільної форми у вузькому значенні — відносини власності на засоби виробництва, у широкому — відносини економічної власності загалом.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.