Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Петті Вільям

Петті Вільям (1623—1687) — відомий англійський економіст і статистик, засновник класичної політичної економії. Отримав ступінь доктора фізики. Перша праця на політекономічну тему — «Трактат про податки і збори» — опублікована 1662. Спочатку П. дотримувався поглядів меркантилістів. Предметом економічної теорії, називав науку про багатство (відтак це визначення було підтверджене і доповнене Д.Рікардо). Водночас розглядав економіку як живий організм, що розвивається за певними законами, а отже, поставив проблему сутності економічного закону. Проте не розрізняв природних і економічних законів. З боку методології його заслугою є запровадження у наукову практику кількісного, економіко-статистичного методу дослідження. Так, П. першим у світовій економічній науці намагався дати вартісну оцінку людини та її корисних властивостей, вважав знання і навички складовою багатства індивіда і всього суспільства. Аналізуючи процес виробництва, заклав основу трудової теорії вартості, зокрема розрізняв «політичну» ціну (під якою розумів ринкову ціну, що змінюється під впливом кон'юнктури) і природну (певна кількість праці, витрачена на виробництво товару, тобто вартість). У створенні вартості, на думку П., бере участь і природа. Заробітна плата є ціною праці і має встановлюватися на рівні, що забезпечує «існування робітника» (а отже, мінімуму засобів до існування). У даному разі П. помилково вважав, що підвищення заробітної плати зменшить бажання робітника більше працювати, що призведе до втрати суспільством частини праці. Заслугою П. є обґрунтування теорії земельної ренти на основі трудової вартості. Земельна рента визначається як надлишок створеного продукту над витратами виробництва (засобами виробництва і засобами, необхідними для відтворення робочої сили), з урахуванням родючості землі та її розташування. Позичковий відсоток П. розглядав як дохід від грошового капіталу, рівень якого повинен співвідноситися із земельною рентою. П. вперше обчислив національне багатство Англії, а також національний дохід, заклавши основи системи національного рахівництва. К.Маркс заслужено назвав П. геніальним дослідником-економістом.