Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Оцінка якості активів комерційного банку
Оцінка якості активів комерційного банку — методи визначення якісної структури активів з урахуванням їх ризикованості. О.я.а.к.б. характеризується передусім співвідношенням продуктивних (операцій з клієнтами та контрагентами банку за кредитно-інвестиційною системою) і непродуктивних (капіталізовані та нематеріальні активи, дебіторська заборгованість і збитки) активів і витрат на власні потреби. Активи комерційного банку поділяють на кілька груп ризиків, залежно від можливості втрати їх вартості у процесі проведення певних активних операцій. Розміри активів з урахуванням їх якості визначають за формулою, де Ар — активи комерційного банку, зважені на коефіцієнти ризику; Аi — активи i-го ступеня ризику; Крl — коефіцієнт ризику i-го ступеня; n — кількість видів активів, згрупованих за ступенями ризику. Основними показниками оцінки достатності високоліквідних активів банків є коефіцієнти миттєвої ліквідності та співвідношення високоліквідних і робочих активів банку. Своєю чергою, перший з них визначається відношенням суми коштів на кореспондентських рахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки у відсотках; другий коефіцієнт обчислюється як відношення високоліквідних і робочих активів банку у відсотках. До робочих активів, за визначенням НБУ, належать: кошти на кореспондентських рахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках та цінних паперах, а також надані кредити та інші активи, що дають банку дохід.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.