Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Організаційний розвиток фірми

Організаційний розвиток фірми — незворотний процес позитивних якісних і сутнісних змін в організації, які стосуються головно структури, способів діяльності та взаємодії. Критеріями позитивності якісних змін є функціонування та розвиток організації, ефективність її діяльності в межах існуючої організаційної структури. Про сутнісний характер змін свідчить радикальна перебудова її структури. О.р.ф. визначають за такими ознаками: еволюція форм і типів економічної власності; розвиток технології, поглиблення спеціалізації; удосконалення типів організаційної культури, еволюція стилю керівництва та ін. Зокрема, розрізняють лінійну, функціональну, програмно-цільову, дивізіональну та інші організаційні структури управління. Перехід від однієї структури до іншої може розглядатися як сутнісні зміни в процесі О.р.ф., а зміни в межах таких окремих форм — як якісні зрушення. Як свідчить практика, накопичення досвіду, необхідного для успішного використання нової форми організації, здійснюється здебільшого методом проб і помилок. І навіть якщо фірма свідомо приймає рішення про зміну своєї організації, остання стає ефективною лише з часом. Невизначеність щодо нової моделі організації, особливо щодо інноваційних можливостей, може бути навіть більшою, ніж невизначеність щодо технологічних нововведень. Тому перш ніж упроваджувати нову техніку і технологію, слід удосконалити організаційну структуру. Вибір тієї чи іншої форми управління також залежить від історичних традицій, типу організаційної культури і цінностей країни тощо.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.