Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Обіг

Обіг — форма товарного обміну різноманітних об'єктів власності (товарів, грошей, цінних паперів, інтелектуальної власності тощо), яка формує цілісність сфер відтворення (безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання). Розширення об'єктів товарного обміну відбувалося у процесі поглиблення суспільного поділу праці, розвитку товарного виробництва, внутрішнього та зовнішнього ринків. Зокрема, виникають товарний О., грошовий О., кредитний О., О. робочої сили (як специфічного товару), О. об'єктів інтелектуальної власності. О. цих об'єктів детермінується загальними і специфічними для кожного з них законами. Водночас розширюється коло економічних суб'єктів О. Процес О. сприяє остаточному визнанню суспільно необхідної праці товаровиробників, з одного боку, і впливу на безпосереднє виробництво. Водночас в О. стирається відмінність між джерелом додаткової вартості (яким є праця та синергічний ефект, що виникає внаслідок взаємодії особистісних і речових факторів виробництва) і факторами виробництва, створюється видимість продукування засобами виробництва частини додаткової вартості, оскільки витрати праці набувають форми капіталу, а прибуток обчислюється як різниця між ціною товару і витратами виробництва. О. є найважливішою складовою сфери обміну.