Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Норма додаткового продукту

Норма додаткового продукту — відношення додаткового робочого часу до необхідного (виражене у відсотках), яке характеризує ступінь експлуатації у сфері безпосереднього виробництва. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт, який виник на пізніх етапах розвитку первіснообщинного ладу, набуває специфічних суспільних форм. Однак величина додаткового продукту, а отже і Н.д.п., була незначною. Увесь додатковий продукт привласнювався верхівкою общини в натуральній формі. За рабовласницького способу виробництва він виступає у формі примусової рабської праці, а для вільних землеробів — лихварського відсотка за позичене у землевласників зерно, худобу тощо, а його величина зростає. За феодалізму додатковий продукт виступав у формі відробітків, продуктивної та грошової земельної ренти, інших повинностей, що призводило до ще більшого зростання Н.д.п. За капіталізму Н.д.п. була найбільшою на нижчій стадії, що свідчило про жорстоку експлуатацію найманої праці. В усіх суспільствах (крім первіснообщинного) Н.д.п. показує частку продукту, яку привласнює власник засобів виробництва і яка не надходить на відтворення робочої сили. Н.д.п. пов'язана з рівнем продуктивності та інтенсивності праці (див. Норма додаткової вартості).