Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Націоналізація банків

Націоналізація банків — перехід банків з рук приватного та колективного капіталу у власність держави у безоплатній або оплатній (в т.ч. частково) формах. Н.б. за капіталізму мала здебільшого оплатний характер і здійснювалася прогресивними урядами. Так, після визволення Франції від фашистських окупантів до влади прийшли демократичні сили. Представники профспілкового центру входили до складу адміністративних рад, а парламент мав право перевіряти рахунки державних підприємств. Водночас з націоналізацією окремих базових галузей промисловості, великих підприємств було націоналізовано емісійний банк Франції та 14 великих депозитних банків. Формою викупу емісійного банку було надання державою акцій державних 3% облігацій замість колишніх акцій, а акціонерам депозитних банків — облігацій, що приносили дивіденди не нижчі, ніж у 1944. У Великобританії 1946 лейбористський уряд націоналізував емісійний англійський банк у формі виплати колишнім власникам акцій 3% облігацій, що приносили щорічні дивіденди аналогічні тим, які вони привласнювали на свої акції впродовж останніх 20 років. В Італії держава скупила у повоєнний період майже 90% акцій усіх великих банків за повною вартістю. Окремі банки було націоналізовано і в інших розвинених країнах. Повна Н.б. була здійснена 1918 у Росії, у повоєнний період — в Болгарії та Югославії, часткова (лише емісійного та деяких великих депозитних) — у Польщі, Румунії, Угорщині; в Китаї — лише банки, що належали японцям і компрадорській буржуазії ( банки національної буржуазії не націоналізували). Позитивні аспекти Н.б.: можливість держави здійснювати раціональну грошово-кредитну політику, регулювання народного господарства, унеможливлення або істотне послаблення фінансових спекуляцій, здешевлення кредитів тощо. З огляду на це, часткова Н.б. доцільна і в Україні, оскільки держава володіє менш як 20% кредитних ресурсів. Водночас реалізація прогресивних аспектів Н.б. можлива в Україні через створення нових потужних державних банків, ефективного контролю НБУ за діяльністю недержавних банків.