Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Банк акціонерний

Банк акціонерний — банк, створений у формі акціонерної компанії внаслідок концентрації та централізації індивідуальних капіталів від випуску і продажу цінних паперів, а також наступного збільшення його масштабів за рахунок частини прибутків і випуску нових акцій. Перший Б.а. виник в Англії 1694 (Банк Англії). На відміну від Б.а., неакціонерний банк знаходиться в руках окремого капіталіста або партнерів і вважається закритим (акції не продаються). Б.а. розвиваються в формах банківських монополій (див. Банківські монополі)). Їх різновидом є банківські групи — сукупність банків, що контролюються одним Б.а., спеціально створеним для скуповування контрольних пакетів банківських акцій — банківським холдингом. Особливістю Б.а. є їх транснаціоналізація. Завдяки цьому в останні роки майже 70% валових прибутків наймогутніших банків є наслідком транснаціоналізації банківської діяльності. Для розвитку Б.а. характерні: 1) централізація кредиту, кредитно-розрахункових операцій з промисловістю, торгівлею, державою і населенням; 2) збільшення кредиту, що його надають ці банки; 3) зростання централізації капіталів рантьє, грошових заощаджень і доходів різних верств і соціальних груп; 4) кредитування Б.а. держави; 5) пожвавлення міжнародного обігу позичкових капіталів, зростання обсягу міжнародних кредитів Б.а.; 6) розширення банківських послуг. Б.а. переважають і в банківській системі України (див. Банківська система). Суспільною формою діяльності банку як акціонерної компанії є відносини економічної власності між її власниками та дрібними акціонерами в процесі купівлі-продажу акцій і привласнення на них частини доходів у формі дивіденду. Вищий орган управління Б.а. — загальні збори акціонерів. За успішну діяльність Б.а. несе відповідальність рада директорів. Директори обираються на загальних зборах акціонерів на 1 рік. Кожен з них повинен бути прямим власником акцій на суму не менше 1 тис. дол. Головні функції ради директорів: 1) визначення цілей банку та його політики; 2) підбір керівників; 3) створення комітетів (виконавчого, обліково-позичкового, з трастових операцій, ревізійного); 3) контроль за позиками та інвестиціями; 4) розширення масштабів операцій; 5) перевірка банківських операцій. До апарату управління Б.а. входять голова ради директорів (правління), президент, виконавчий віце-президент, віце-президенти, помічники віце-президентів, скарбник і контролер. В Україні 2003 був 151 Б.а. (1994 — 159), решта банків (28) — товариства з обмеженою відповідальністю (1994 - 67).