Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Мікромаркет

Мікромаркет — сутнісно новий тип внутрішнього ринку, який характеризується істотним підривом і відмиранням товарно-грошових відносин, їх планомірно організованим характером, використанням на мікрорівні обмеженого внутрікорпораційного господарського розрахунку й трансфертних цін і ґрунтується на безпосередньо суспільному виробництві та переважанні колективної й суспільної власності. Таке визначення М. характеризує здебільшого макроекономічний рівень перехідного суспільства, яке за технологічним способом виробництва (речового змісту) наближається до постіндустріального або інформаційного суспільства, в якому запроваджено централізоване економічне планування, соціально справедливі відносини розподілу та споживання, існують раціональні стабільні техніко-економічні зв'язки у межах народногосподарського комплексу, відбувається значне подолання форм найманої праці. На мікрорівні М. щодо речового змісту за сучасних умов розвивається здебільшого між дочірними фірмами, відділеннями ТНК, де товар дедалі більше набуває ознак продукту (не товару). Така трансформація відбувається внаслідок запровадження обмеженого господарського розрахунку, встановлення нормативної собівартості продукції та нормативної величини прибутків, використання трансфертних цін, оптимального поєднання централізму і децентралізму, комплексного внутрікорпораційного планування та ін. Матеріально-речова форма виникнення і розвитку М. — насамперед поглиблення одиничної форми суспільного поділу праці, його інтернаціоналізація. Так, встановлення трансфертних (умовно-розрахункових) цін передбачає розробку системи, за допомогою якої здійснюється класифікація витрат виробництва та їх розподіл між цехами, підрозділами та іншими ланками (найскладнішим є, зокрема, розподіл накладних витрат). У виробництві складних деталей основою трансфертних цін є витрати виробництва або нормативи найпродуктивніших заводів, до яких додається надбавка на прибуток. Елементи М. розвиваються і у контрактних відносинах великих компаній з дрібними та середніми постачальниками. Відповідні угоди укладаються між виробниками і споживачами, між промисловими і торговельними компаніями, внаслідок чого система ринкових відносин поступово перетворюється на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами.