Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Міжнародні податкові відносини

Міжнародні податкові відносини — економіко-правові відносини між країнами з приводу взаємного регулювання сфери застосування податкового законодавства у світовій торгівлі та міжнародній підприємницькій діяльності. Такого регулювання потребують насамперед подохідні податки на доходи, отримані за кордоном на підставі принципу резидентства. Регулюють М.п.в. двояко: 1) в односторонньому порядку — прийняттям законів, які визначають режим оподаткування для іноземних юридичних і фізичних осіб на території країни, також для юридичних і фізичних осіб, які отримують доходи або провадять свою діяльність за кордоном; 2) на підставі двосторонніх і багатосторонніх міжнародних податкових угод. Регулювання М.п.в. у процесі купівлі-продажу товарів, послуг, нерухомості тощо здійснюють переважно прийняттям відповідних законодавчих актів, а у сфері митних тарифів, податків на доходи і капітал широко застосовують податкові угоди, що доповнюють або змінюють відповідні норми внутрішнього законодавства. Найрозвиненіші країни світу, які входять до ОЕСР, повністю охоплені такими двосторонніми угодами; країни ЄС, крім того, регулюють оподаткування іншими видами угод, наприклад угодами про єдині принципи запровадження податків на додану вартість. Розвинені країни світу з початку 80-х XX ст. поглиблюють регулювання М.п.в. для боротьби з ухилянням від сплати податків, особливо ТНК, які практикують його передусім у країнах, що розвиваються. Розвинені країни світу домагаються від слаборозвинених країн укладання вигідних для своїх національних компаній податкових угод (на підставі типових конвенцій, розроблених у межах ОЕСР) у процесі експорту ними капіталу або, щоб уникнути подвійного оподаткування, надають своїм фізичним і юридичним особам податкові пільги на суму сплачених за кордоном податків.