Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Авізо

Авізо (іт. avviso — повідомлення) — офіційне повідомлення банку або банківський лист про виконання ним розрахункової операції (відправлення векселя, товарів, переказ грошей тощо), яке надсилається іншому банкові чи клієнту. Для цього використовують спеціальні бланки або копії грошово-розрахункових документів (платіжні доручення, рахунки, платіжні вимоги, меморіальні ордери тощо). Застосовують А. також у комерційній і бухгалтерській практиці. В А. зазначають: його номер, дату запису, характер операції, суму, найменування платника й отримувача та ін. А. широко використовують у взаєморозрахунках між банками. Такі А. є письмовим розпорядженням одного банку іншому про виплату клієнтові списанням з його рахунку певної суми. А. поділяють на телеграфні (телексні) й поштові. До поштових А. можуть додаватися товарні та інші документи, що є підставою для відповідних розрахунків. Форма і порядок відправлення А. зумовлюються міжбанківськими угодами з клієнтами. З метою економії витрат праці використовують зведені А., що складаються на підставі декількох розрахункових документів. Для проведення міжнародних банківських розрахункових операцій користуються дебет-А. — дорученням зовнішньоторговельній організації за встановленою формою при розрахунках підприємств однієї країни з банками інших країн за товари та послуги в порядку інкасо з наступним акцептом. В Україні А. використовують у взаємних розрахунках між банками за допомогою міжфіліальних оборотів.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.