Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Методи вимірювання якості продукції

Методи вимірювання якості продукції — комплекс прийомів, способів, які використовуються для приблизної оцінки якості товарів і послуг (їх якісних характеристик) та їх відображення у ВНП. Основним засобом такого наближеного вимірювання є індекси цін. Однак через недостатнє пізнання взаємозв'язку цін та якісних змін, відображення цих змін (значною мірою) у зростанні витрат живої та уречевленої праці (а отже, суспільно необхідних витрат), інфляційних процесів тощо таке вимірювання є приблизним. Тому деякі вчені стверджують, що такі індекси завищують зростання цін, оскільки в них здебільшого ігнорується зростання якості товарів і послуг, тобто відсутні поправки на якість. Водночас невирішеною залишається насамперед проблема, які якісні зміни товарів і послуг повинні бути кількісно виміряні, тобто відображені в динаміці реального ВВП і вилучені з індексів, і якою мірою таке вимірювання щодо певних змін вже вирішується. Розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить від правильного вибору критерію вимірювання ВВП, зокрема врахування в ньому основних соціально-економічних параметрів. Таким критерієм на початку 70-х XX ст. американський економіст Е. Денісон вважав економічний добробут суспільства, а йото елементами — не лише кількість і вартість виготовлених продуктів, а й ступінь рівномірності в розподілі доходів, ефективність використання продукту у процесі споживання, збереження довкілля, підвищення рівня освіти, охорони здоров'я та ін. Якість товарів і послуг певною мірою враховують сучасні показники ВВП, прийняті в новітніх системах національних рахунків ООН з 1993, зокрема коли такий підрахунок ведеться як за витратами, так і за доходами, і через виробництво. Водночас врахування якості товарів і послуг через індекси цін ведеться не повністю. Так, у США основним засобом збору інформації про ціни є т.зв. специфікація — детальний опис якісних сторін, характеристик конкретного товару або послуги, за якими вони відрізняються від інших товарів і послуг і покладені в основу цін. Найскладнішою проблемою тут є та, що одні й ті ж товари і послуги існують у багатьох різновидах, особливо в різних регіонах і містах країни. Для часткового її вирішення розробляються додаткові специфікації й допустимі відмінності (допустимі межі у зміні якісних характеристик товару або послуги). Якщо йдеться про модифікацію певного товару, то якісні відмінності між ними в межах діапазону повинні бути незначними. Дані про ціни на конкретні товари збираються доти, поки триває його продаж у значних обсягах. Відтак відповідними статистичними методами здійснюється обробка цих даних. Одним із М.в.я.п. є використання побічних характеристик (наприклад, місткість автомобіля визначається такими параметрами, як довжина, вага, ширина). У такому разі використовують формулу Pt = ft (х₁, х₂, х₃,...), де Р — ціна, f - функція від різних характеристик товару, t — час, що дає змогу визначити динаміку ціни залежно від зміни характеристик товару в часі.