Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Метод соціально-економічного прогнозування

Метод соціально-економічного прогнозування — комплекс способів, прийомів отримання інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, існування систем у майбутньому. З-понад 100 можливих М.с.-е.п. виділяють три основні, навколо яких групуються інші: 1) метод екстраполяції; 2) метод моделювання; 3) метод експертних оцінок (експертизи). Водночас ці методи є взаємопроникними. У процесі прогнозування використовуються такі загальнонаукові елементи діалектичного методу, як індукція і дедукція, метод аналогії (логічна екстраполяція), прогнозні аналітичні й синтетичні оцінки та ін. Метод екстраполяції передбачає перенесення на майбутнє чинних законів, закономірностей і тенденцій розвитку, а також властивих їм внутрішніх суперечностей з урахуванням якісно нових форм їх руху та реалізації, але за незмінності їх сутності. Метод експертних оцінок означає оцінку можливого чи бажаного в майбутньому соціально-економічного стану певного економічного явища або процесу, цілісної економічної системи. Метод моделювання — схематичне уявлення про економічну систему (в т.ч. окремі її елементи), що втілюється в упорядкований комплекс показників математичних моделей. Найважливіші етапи М.с.-е.п.: а) визначення предмета, об'єкта прогнозування, постановка цілей і завдань, висунення робочих гіпотез, з'ясування організації дослідження; б) системний збір даних і з'ясування основних умов, чинників, які впливають на становлення і розвиток об'єкта; в) створення вихідної моделі, майбутньої якісно нової форми руху економічної системи, насамперед економічної структури, що відображається в системі показників, параметрів, математичних рівнянь; г) проекція цієї моделі на майбутнє відповідно до поставлених цілей і завдань та ін.; д) оцінка ступеня достовірності створення моделі та обґрунтування рекомендацій з метою оптимізації рішень.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.