Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Матеріально-технічна база виробництва

Матеріально-технічна база виробництва — сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т.б.в. — основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві — багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба — в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок 1992 основні виробничі фонди України в постійних цінах 1982 становили понад 330 млрд крб.; 2003 — 990 млрд грн. у поточних цінах. М.-т.б.в. включає також галузеву структуру з виокремленням основних і допоміжних галузей інфраструктури. У промисловості було зосереджено 48% ОВФ, у сільському господарстві — 24, транспорті і зв'язку — 19, будівництві — 4, торгівлі, громадському харчуванні та інших галузях виробництва — 5%. У 2003 ці дані становили відповідно: у промисловості — 34,5%, у сільському господарстві — 8,6%, транспорті і зв'язку — 14,5%, будівництві — 2,4%. М.-т.б.в. України на початку 90-х була однією з найпотужніших в Європі й характеризувалася високою концентрацією базових галузей виробництва та ВПК, які упродовж десятиріч орієнтувалися на обслуговування потреб не лише економіки СРСР, а й країн РЕВ. Упродовж 90-х внаслідок хибної економічної політики М.-т.б.в. в Україні була значно зруйнована, погіршилась її галузева структура. Так, частка базових матеріаломістких галузей з 1991 по 2000 збільшилась з 26 до майже 60%.