Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Лібералізація цін

Лібералізація цін (лат. liberalis — вільний) — встановлення цін на ринку за домовленістю між продавцем і покупцем залежно від співвідношення попиту і пропозиції. Такий підхід відповідає принципам вільної ринкової економіки, необмеженого індивідуалізму цін. Проте ця свобода не повинна суперечити вимогам об'єктивних економічних законів. Інша крайність у ціноутворенні — надмірний централізм, що існував в СРСР. Політика Л. ц., розпочата 1992 у пострадянських країнах, супроводжувалася штучним підвищенням цін на всі товари як державою, так і підприємствами. За підрахунками економістів, ціни за 1991—1995 зросли більш як у 100 тис. разів. Майже половина коштів від цього підвищення потрапила в тіньову економіку, внаслідок чого понад 80% населення України опинилося за межею бідності, з них 30% — на грані фізичного виживання. Волюнтаристське підвищення цін призвело також до супергіпер-інфляції, яка паралізувала фінансово-кредитну систему, знецінила заощадження населення, штучно створила економічну і кризу надвиробництва товарів при скороченні виробництва у 1990—1995 в 2,5 разу. Політика Л.ц., «теоретично обґрунтована» у доповіді Президента України 1994, виявилася хибною. Вона повинна оптимально узгоджуватись з державним регулюванням цін, але за допомогою не адміністративних, а економічних важелів. Якщо проводити раціональну політику Л.ц., то її слід здійснювати лише щодо визначення цін виробниками і споживачами у процесі купівлі-продажу товарів за умови дотримання законів вартості, грошового обігу. За сучасних умов домінування монополій слід здійснювати державне регулювання цін.