Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Аукціон

Аукціон — організаційна форма публічного продажу майна або товарів у визначений час і у встановленому місці. Об'єкт продажу дістається особі, яка запропонувала за нього найвищу ціну. Товарні А. проводяться для певних груп товарів (хутра, чай, предмети антикваріату, коні — скакуни, немита вовна та ін.). Міжнародні товарні А. організовуються 2— 4 рази на рік у великих торговельних центрах (Нью-Йорк, Лондон, Ліверпуль, Токіо та ін.) спеціальними брокерськими фірмами та асоціаціями на комісійних засадах. Існує декілька видів торгу, згідний (або англійський), за якого продавець спочатку називає мінімальну ціну, а покупці відтак роблять до неї надбавки у заздалегідь встановлені інтервали; німий, за якого ціну оголошує продавець, а участь покупців у торзі передається жестами для того, щоб приховати свої дії від конкурента; А. з пониженням цін, за якого продавець називає найвищу (як правило, завищену) ціну, а відтак знижує її, доки один із покупців не зголоситься купити товар. На таких А. переважно продають продукти, що швидко псуються (овочі, свіжа риба тощо). У деяких країнах практикують заочні А. (з поданням заявок у запечатаних конвертах). Вони найекономніші, оскільки не вимагають витрат на оренду приміщень. А. вигідні для продавців і покупців. Розрізняють також примусові А., які проводять судові органи влади, щоб вилучити несплачені борги фізичних та юридичних осіб, реалізувати дане під заставу, але вчасно не викуплене майно, конфісковані на митниці товари тощо. Аукціонний торг починається з оголошення номера партії товару (лота) або окремого предмета (картини, скульптури тощо) і початкової ціни. Покупці набавляють ціну. Аукціонний торг може початися також з оголошення найвищої ціни та її наступного зниження.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.