Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Корисність

Корисність — категорія, яка виражає: 1) відношення властивостей споживної вартості до потреб людей, вилучення ними певної користі у процесі споживання товару або послуги; 2) критерій оцінки результативності та ефективності певних видів діяльності людей, рішень. У працях деяких західних учених К. ототожнюється з поняттями «добробут», «задоволення», а суспільна К. — з сукупністю суб'єктивних К. індивідів. Ці міркування є некоректними, оскільки в них враховується лише одна зі сторін К. — суб'єктивна К. (К., яка вилучається індивідом у процесі споживання товару або послуги). Викликає сумнів доцільність розгляду споживної вартості як форми вияву і блага, і витрат. По-перше, саме визначення К. як вияву блага означає її поверхневу характеристику. По-друге, те чи інше благо, залежно від його складності, може мати декілька корисних властивостей. По-третє, К., як і споживна вартість, є лише однією зі сторін товару і тому може бути одночасно виявом лише втрат корисної праці, а не праці загалом. К. речі або послуги зумовлена їхніми властивостями, створює їхню споживну вартість і виражає відношення таких властивостей до потреб людей. Купуючи товар або послугу, індивід здійснює «оцінку» споживних вартостей, «досліджує» їх якість, зіставляє споживну вартість різних товарів і послуг. У К. відображається зіставлення об'єктивної і суб'єктивної сторін. Отже, споживна вартість — більш містка категорія, ніж К.