Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995
Координаційний комітет з експортного контролю
Координаційний комітет з експортного контролю — міжнародна організація провідних західних країн, створена з метою обмеження і заборони експорту окремих груп товарів, технологій у колишні соціалістичні країни, а також для координації діяльності урядів країн — членів цієї організації у сфері регулювання експорту. Створений 1949, функціонує з 1.1.1950, не є офіційною юридичною міжнародною урядовою організацією і має характер «джентльменської угоди». Один раз на 2—3 роки проводяться сесії К.к. з е.к. на рівні заступників міністрів. В основі діяльності цієї організації — принцип т.зв. контрольованого технологічного відставання «стратегічних товарів і технологій». Так, передові техніку і технологію дозволяється продавати (за виконання всіх інших умов) після 4 років їх серійного освоєння. У 1985 учасники організації ухвалили рішення про щорічний перегляд майже 25% обсягу списків товарів. В 1985 створено додатковий контролюючий орган — СТЕМ (нарада фахівців з безпеки і технології), до якого входили передусім військові фахівці, які оцінювали можливості застосування нової техніки і технології у військових цілях. У 1990 було скасовано обмеження на поставки багатьох видів сучасної техніки у східноєвропейські країни, в т.ч. в Україну. У 1996 К.к. з е.к. трансформувався у клуб технологічно розвинених країн та найбільших експортерів зброї (Вассеанаарські угоди). Україну як експортера зброї прийнято до цього клубу як країну-засновницю.
Перша публікація: 01/01/1995
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.