Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Кооперативний рух

Кооперативний рух — соціально-економічна діяльність членів кооперативів з метою захисту своїх інтересів. К.р. існує у формі пропаганди кооперативних ідей і принципів, кооперативної форми організації господарства, участі в утворенні й розвитку кооперативів, їхніх спілок, кооперативних установ і підприємств. К.р. зародився з появою першого споживчого кооперативу — «Товариства справедливих рочдейльських піонерів» (1844) у м. Рочдейль (Англія). В Україні перший такий кооператив — Харківське споживче товариство — зареєстровано 1866 у Харкові. Щоб осмислити К.р., М.Туган-Барановський розробив теорію «кооперативного соціалізму», англійські вчені Дж.Коул та Дж.Стречі назвали кооперацію третім шляхом (поряд з капіталізмом і соціалізмом) у системі «змішаної економіки». Наприкінці XX ст. існувало понад 120 їх видів у понад 80 країнах світу. Поширенню К.р. також сприяли: виникнення акціонерних товариств, розвиток кредитно-банківської системи, посилення суспільного характеру виробництва та колективної праці тощо. Закони про кооперацію було прийнято у другій половині XIX ст. майже в усіх країнах Європи, що сприяло широкому розвитку К.р., його перетворенню у масовий. К.р. в Україні став консолідуючою силою в боротьбі за незалежність наприкінці XX ст. Різноманітні кооперативи створювались передусім у пошуках захисту від експлуатації. Розрізняють К.р. країни, регіону, континенту, світовий. К.р. об'єднується в спілки. Існують такі міжнародні кооперативні спілки: Міжнародний кооперативний альянс (МКА) (куди входить кооперативний сектор України), Єврокооп, Інтеркооп.