Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Концепції недоспоживання

Концепції недоспоживання — ідеї, положення окремих авторів, які головною причиною економічних криз за капіталізму вважають недостатні обсяги особистого споживання. Засновник К.н. — швейцарський економіст С.Сісмонді. Він стверджував, що в процесі розвитку капіталізму знижується заробітна плата найманих робітників, зростає кількість безробітних, банкрутств дрібних товаровиробників, робітників витісняють машини, внаслідок чого скорочується рівень споживання народу, загострюється суперечність між виробництвом і споживанням. Паралельно з цим концентрується майно у незначної кількості власників, скорочуються обсяги внутрішнього ринку, що випереджають масштаби споживання, і, в кінцевому підсумку, відбувається затоварювання ринків. Прихильником К.н. був німецький економіст К.Родбертус, який нестачу споживання пов'язував із нерівномірним розподілом національного доходу, зменшенням частки заробітної плати в національному продукті. На схожих позиціях перебував К.Каутський. Основні недоліки К.н.: 1) хибне тлумачення обсягів внутрішнього ринку, зокрема зведення його лише до ринку предметів споживання та ігнорування ринку засобів виробництва. Методологічна основа такого підходу — підтримання догми Сміта, згідно з якою вартість сукупного суспільного продукту вимірюється лише сумою доходів різних класів. Якщо абстрагуватися від цього тлумачення, то К.н. впритул наближаються до марксистського розуміння однієї з найважливіших причин економічних криз, оскільки споживання основної маси виробників обмежене, за словами К.Маркса, предметами першої необхідності. Проте в теорії криз Маркса суперечність між виробництвом і споживанням випливає з основної суперечності, що більше відповідає дійсності. Крім того, обсяг внутрішнього ринку нерозривно пов'язаний з процесом спеціалізації суспільного виробництва, чого не враховують К.н.; 2) однобічну спрямованість у К.н. має теза про те, що збільшення особистого споживання визначає розширення виробництва, тоді як таке розширення активно впливає і на обсяги особистого споживання. Дж.Кейнс, Е.Хансен вбачали основну причину економічних криз в недостатньому обсязі платоспроможного попиту, який повинен збільшуватися передусім за рахунок держави (див. Кейнсіанство), що зближує їх погляди з К.н.