Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Конкуренція чиста (досконала)

Конкуренція чиста (досконала) — економічне суперництво між суб'єктами економічних процесів, за якого жоден з них (компанія, підприємець, споживач, працівник та ін.) не може впливати на загальну ситуацію на ринку або цей вплив є таким незначним, що ним можна знехтувати. К.ч.(д.) передбачає мобільність виробничих ресурсів. У такому разі один підприємець може конкурувати з іншим щодо всіх видів ресурсів, працівник з іншим працівником — щодо людських ресурсів (умов продажу робочої сили). К.ч.(д.) також передбачає повну інформованість усіх суб'єктів економічних процесів про наявні в економічній системі господарські можливості, про неможливість досягнення між ними угоди (письмової або усної, таємної або відкритої); спроможність потенційних конкурентів легко проникнути на ринок через низькі вхідні бар'єри (передусім низьку капіталомісткість, ступінь насиченості ринку, чинне законодавство країни про підприємницьку діяльність); ефективна й рентабельна діяльність фірм і компаній, яка дає змогу впроваджувати передові досягнення науки й техніки у виробництво, зокрема здійснювати раціональну інноваційну політику; повна завантаженість виробничих потужностей фірм та компаній, що водночас унеможливлює їх дефіцит; привласнення величини прибутків, яка відповідає ступеню розвитку в галузі. Виконання цих умов передбачає існування дуже малих фірм. Ці положення неокласичної школи є суто теоретичною моделлю, яка ніколи не втілювалася в практику, але необхідна для обґрунтування інших форм конкуренції у зіставленні з поняттям «К.ч.(д.)».