Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Категорія закон

Категорія закон — внутрішньо необхідна, стала й суттєва форма зв'язку між основними протилежними сторонами, властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів об'єктивного світу, через які (форми) суперечність зароджується, функціонує, розвивається і переходить у вищі форми. Основними аспектами К."з». Гегель вважав: 1) єдність, ідентичність в явищах, спокійний зміст явища; 2) закон є суттєве явище, суттєве відношення і розкривається в єдності внутрішнього і зовнішнього, цілого і частини, дійсного і можливого; 3) закон є необхідність, об'єктивний зв'язок, що об'єднує суперечливі реалії; 4) закон є опосередкованим зв'язком явищ, речей, їх властивостей і ступенів розвитку, які взаємозумовлюються, є причиною; 5) взаємна зумовленість явищ, речей, процесів є взаємодією. Завдяки цьому відбувається рух, який є існуючою суперечністю; 6) К."з.» за своїм змістом близька до понять «сутність» і «структура», а останнє є конкретизацією категорії «форма». Тому форма у своїй розвиненій визначеності є законом явищ; 7) К."з.» — це відношення сутностей або між сутностями; 8) внутрішній взаємозв'язок закону з іншими категоріями діалектики — дійсністю, випадковістю, можливістю, родом, властивістю, якістю тощо. Важливим моментом закону, за Марксом, є те, що він (К."з.») виражає внутрішній зв'язок між окремими якостями речей, а отже, їх внутрішню структуру. Закон, наголошували Маркс і Енгельс, також пронизаний внутрішніми суперечностями. Кожна річ, за словами Енгельса, має багато якостей, а речі взаємодіють через властивості. Якнайповнішого вираження К."з.», на його думку, набуває у формі всезагального (а не одиничного чи особливого). Форма всезагальності в природі, зазначав він, — це закон. Наявність внутрішніх, необхідних, суттєвих і сталих зв'язків насамперед між протилежними сторонами суперечності зумовлює саморух об'єктивних явищ і процесів, матеріальних систем тощо, взаємоперехід суперечностей (однієї в іншу), перетворення менш розвинених форм суперечності у розвиненіші. Звідси — рухомість, плинність, перехідний характер самих сутностей. Таке розуміння сутності К."з». зобов'язує під час з'ясування змісту економічних явищ і процесів, економічних систем спочатку розкривати їх генезис, відтак основні етапи розвитку (або їх еволюцію на різних етапах), показувати внутрішньо суперечливий характер такого розвитку, зародження у межах існуючих явищ, систем принципово (суттєво) нових елементів, форм тощо, а отже, розкривати їх трансформацію в кардинально нові системи, процеси та ін.