Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Картель

Картель (фр. cartel, італ. carta — папір, документ) — об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо. Стабільною формою монополістичних об'єднань К. стають на початку XX ст. Це була найпростіша форма монополістичних об'єднань у промисловості, що, як і синдикати, поширювалася переважно на сферу обігу. Утворення К. призводить до підвищення цін на товари і послуги. Внаслідок дії антимонопольного законодавства, посилення конкуренції (насамперед міжнародної), розгортання НТР та ін. К. існують здебільшого у формі патентних пулів, ліцензійних договорів, консорціумів з проведення науково-дослідних розробок тощо. За сферою діяльності виділяють національні (об'єднують фірми, компанії однієї країни), міжнародні (об'єднують фірми, компанії кількох країн) для контролю за експортно-імпортними операціями з окремими товарами на світовому ринку (електротехнічного устаткування, металовиробів, засобів водного транспорту, багатьох видів промислової сировини та ін.) і національні К. У межах національних К. розрізняють внутрішні (діють на національному ринку і виконують протекціоністські функції); експортні (створюються великими національними компаніями і дочірніми фірмами ТНК з метою обійти антимонопольне законодавство, стимулювати експортну діяльність й цілеспрямовано діяти на конкретних ринках певного виду товарів — паперу, целюлози, соди та ін.); імпортні (створюються великими імпортерами, нерідко з участю дочірніх компаній ТНК, щоб протистояти експортерам інших країн, насамперед слаборозвинених). Нова форма картельних угод — угоди про загальні національні або міжнародні стандарти на продукцію, що випускається (технічні параметри виробів), мета яких — розширення ринків збуту. За характером взаємовідносин учасників К. розрізняють відкриті (наприклад, нафтовий К.) і таємні (їх переважна більшість, здійснюють поділ ринків збуту на окремих світових ринках). За формами організації виділяють К. з єдиним органом збуту і з єдиним органом із закупівлі товарів. Поділ ринків збуту учасниками картельних угод відбувається через: 1) поділ територіальних сфер впливу; 2) встановлення обсягів продажу (експорту або імпорту, як, наприклад, у міжнародному урановому К.); 3) регулювання цін (узгодженим зниженням і підвищенням цін, наданням знижок); 4) здійснення обумовлених закупівель або продажу тощо.