Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Інтегрована капіталістична власність

Інтегрована капіталістична власність — процес переплетення, взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій (в т.ч. ТНК) інтегрованих країн, національних державно-монополістичних капіталів і власності наднаціональних органів в єдиний механізм з метою забезпечення розширеного відтворення продуктивних сил на інтернаціональній основі. І.к.в. є суспільною формою розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко — економічних відносин (а в їх сукупності — технологічного способу виробництва) у межах регіональних економічних об'єднань. Найрозвиненіша форма таких об'єднань — ЄС. Категорію І.к.в. вперше обґрунтовано 1973. Її речовим змістом є: 1) активи ТНК і ТНБ країн Західної Європи, які зосередили свою діяльність у цьому регіоні світового господарства; 2) активи акціонерних підприємств змішаного типу, в яких держава і монополії (в т.ч. олігополії) окремих країн мають певну частку; 3) акумульовані наднаціональними органами кошти, що згодом спрямовуються на здійснення спільної аграрної, регіональної, соціальної, структурної політики та ін. В політекономічному аспекті суспільна форма І.к.в. — відносини економічної власності між суб'єктами підприємницької діяльності країн ЄС, а також між державами, найманими працівниками з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, об'єктів інтелектуальної власності, частки створеного національного доходу тощо в усіх сферах суспільного відтворення. Теоретичне вираження І.к.в. (речового змісту і суспільної форми) — інтернаціональний аспект кожної з відомих науці економічних категорій, що утворюють систему економічних категорій, якими є інтернаціональні вартість, ціна, витрати виробництва, робоча сила та ін. Теоретичним вираженням найглибшої внутрішньої сутності І.к.в. є інтернаціональний аспект дії економічних законів: інтернаціоналізації виробництва, закону інтернаціональної вартості, інтернаціональних форм закону нерівномірності економічного розвитку, законів інтернаціоналізації обігу, інтернаціональної концентрації виробництва та ін. Кожен з них об'єднує певну групу економічних категорій. Поглиблення економічної інтеграції, зокрема спільної структурної, податкової, валютної, амортизаційної політики, запровадження єдиної наднаціональної валюти актуалізуватиме проблему теоретичного обґрунтування інтернаціональних форм будь-якої економічної категорії, будь-якого економічного закону і формування відносно самостійної науки — політичної економії наднаціональної економічної системи і передусім глобальної економіки. Глибинною внутрішньою сутністю І.к.в. є суперечність між спільними інтересами найманих працівників інтегрованих країн та власниками інтернаціонального капіталу цих країн, яка за певних умов може набувати антагоністичних форм.