Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Збагачення праці

Збагачення праці — якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини — працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З.п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, особистої та колективної відповідальності, оптимальне поєднання індивідуальної та колективної систем оплати праці та ін. З одного боку, воно сприяє зростанню значущості, престижності найманої праці, розвитку організаторських, розумових здібностей працівника, формуванню робітника нового типу. З іншого — поглиблює експлуатацію організаторських здібностей людини, трудового колективу, привласнення власниками засобів виробництва нових джерел додаткової вартості, що виникає внаслідок синергічного ефекту від взаємодії більш зацікавлених у результатах праці найманих працівників із засобами праці.