Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Закон пропорційного розвитку економіки

Закон пропорційного розвитку економіки — специфічний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв'язки між розвитком економіки на мікро- та макрорівнях та об'єктивною потребою і дотриманням найважливіших пропорцій у народногосподарському комплексі. Найповніше на мікрорівні (у межах окремого підприємства, суспільною формою якого була індивідуальна капіталістична власність) З.п.p.e. почав діяти на нижчій стадії капіталістичного способу виробництва, а його матеріальною основою був одиничний поділ праці. Згодом сфера дії З.п.p.e. поступово поширюється до меж монополістичних об'єднань у промисловості. Наступною сферою дії З.п.p.e. є окремі галузі народного господарств, а отже, встановлення внутрігалузевих пропорцій. Водночас такі форми монополістичних об'єднань, як багатогалузеві концерни та конгломерати, поширюють економічне поле дії цього закону на міжгалузевий рівень, хоча і в обмежених масштабах. Інтенсивний розвиток державного сектору економіки та державної власності є якісно вищою сферою дії З.п.p.e., а пропорційний розвиток значною мірою поширюється на все господарство певної країни. Ще повніше й інтенсивніше З.п.р.е. діє унаслідок державного регулювання економіки. Водночас в умовах капіталістичного способу виробництва дія цього закону реалізується через диспропорційність, яка найповніше виявляється у процесі відновлення пропорцій відтворення під час економічних криз і структурних реформ. З.п.р.е. органічно пов'язаний з законом планомірного розвитку (див. Закон планомірного розвитку економіки). Тому тенденція до пропорційного розвитку також набуває ознак закону в період розгортання НТР. З переростанням продуктивними силами меж державної власності і поглибленням суспільного поділу праці на інтернаціональній основі дія З.п.р.е. поступово поширюється до меж окремих регіональних економічних об'єднань, найрозвиненішим з яких є ЄС.