Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Закон найбільших

«Закон найбільших» — закон розвитку та занепаду цілісної системи будь-якого типу, що передбачає її прогрес до певної межі («енергетичного порогу»), після чого за відсутності якісних зрушень (зокрема раціонального управління) система під впливом дії закону найменшої міцності елементів переходить спочатку у фазу стагнації, а відтак — занепаду (регресу). Основні елементи цього закону вперше обґрунтував А. Богданов у роботі «Загальна організаційна наука (тектологія)». Регрес і стагнація економічної системи в Україні за роки незалежності супроводжувались швидким формуванням елементів більш жорстокої і несправедливої системи — капіталізму зразка XIX ст. Поява такої системи в Україні в контексті вимог «З.н.» зумовлена вичерпанням енергетичного потенціалу адміністративно-командної системи, яка існувала в СРСР (див. Перебудова), та низкою суб'єктивних чинників, передусім антинародною спрямованістю політики (внутрішньої і зовнішньої) керівництва країни.