Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Закон концентрації виробництва

Закон концентрації виробництва — закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і конкуренцією (відповідними законами), під впливом якої фактори виробництва, передусім речові і особисті, поступово зосереджуються на великих підприємствах. Двома відносно відокремленими формами його вияву є зосередження на великих підприємствах речових факторів виробництва і відносно самостійний процес зосередження на них особистого фактора виробництва. Ця особливість — наслідок зростання технічної будови капіталу, коливання кон'юнктури, цін та ін. Дія З.к.в. зумовлена зниженням витрат виробництва, зростанням продуктивності праці, підвищенням ефективності виробництва. З.к.в. має специфічні форми вияву в різних технологічних та суспільних способах виробництва. Після промислової революції З.к.в. діє інтенсивніше і переважає концентрація речових факторів виробництва (на початкових етапах нового технологічного способу виробництва вона відбувалася повільно). На нижчій стадії розвитку капіталізму З.к.в. діяв у формі концентрації речових і особистих факторів виробництва в межах окремих заводів або фабрик, що перебували під одним дахом; на вищому і особливо останніх етапах здебільшого у формі концентрації речових факторів. Свідченням цього є те, що обсяг ВВП у 15 країнах ЄС за 1960 — 2000 збільшився у 5 разів, тоді як зайнятість — лише на 20%. Найважливішим критерієм концентрації виробництва в сучасних умовах є кількість підприємств, заводів і фабрик, яка належить одній монополії. У процесі розвитку технологічного способу виробництва, який базується на автоматизованій праці, концентрація особистісного фактора виробництва уповільнилась і навіть дещо зменшилася. Головні причини цього — оптимальний розмір економічно ефективного підприємства, після досягнення якого воно вступає у суперечність з вимогами основного економічного закону (привласненням максимального прибутку); тенденція до зменшення розмірів таких підприємств. Основні форми дії З.к.в. — вертикальна, горизонтальна інтеграція, виникнення та розвиток конгломератів, які водночас є й формою централізації капіталу.