Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Ефективність праці

Ефективність праці — співвідношення між результативністю праці та витратами (в т.ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е.п. існує обернено пропорційна залежність. Е.п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і виражається у менш місткій категорії. Такими категоріями є продуктивність праці (див. Продуктивність суспільної праці), продуктивна сила праці, якість праці, результативність праці, стабільність праці, інтенсивність праці тощо. Продуктивна сила праці (або потенційна продуктивність праці) — це середній розрахунковий обсяг роботи, яку може виконати один працівник за певний час у конкретних умовах. Якісною характеристикою продуктивності та інтенсивності праці є категорія «якість праці», що вимірюється показниками результативності праці та економічності витрат. Результативність праці — виробництво товарів і послуг такої якості та конкурентоспроможності, які перевищують відповідні показники в оцінці продуктивності праці. Економічність витрат характеризується інтенсивністю праці та отриманою кількістю продукції на одиницю витрачених ресурсів (насамперед матеріальних). Е.п. на мікрорівні вимірюється для підприємця кількістю привласненої додаткової вартості; на макрорівні — показниками ефективності використання витрат живої та уречевленої праці, або продуктивністю суспільної праці. Її підвищення відбувається за зниження вартості продукції. Показником Е.п. на макроекономічному рівні є також виробництво ВНП або національного доходу одним працівником. Основні фактори зростання Е.п.: 1) техніко — технологічні; 2) трудові; 3) наукові; 4) інформаційні; 5) природні; 6) організаційні; 7) техніко-економічні; 8) власницькі; 9) управлінські; 10) структурні; 11) організаційно-економічні.