Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Економічний примус

Економічний примус — спосіб впливу на виробничу діяльність людей та її регулювання за допомогою зміни умов виробництва, форм оплати робочої сили, праці тощо. Е.п. застосовується у поєднанні з позаекономічним примусом, а також використанням моральних і адміністративних стимулів до праці. За рабовласницького та феодального ладу діяли переважно методи позаекономічного примусу. За капіталізму домінує Е.п., оскільки працівники отримують особисту свободу і позбавлені засобів виробництва та засобів до існування. На сучасному етапі сформована високоефективна система матеріальних, адміністративних та моральних стимулів до праці, а загалом упродовж існування капіталістичного способу виробництва (майже п'ять століть) через сувору дисципліну у більшості працівників виробилася звичка добросовісного ставлення до праці. Головну роль серед методів Е.п. в сучасних умовах відіграє впровадження найпрогресивніших систем заробітної плати — преміальних, колективних. Найширше використовують для цього метод аналітичної оцінки, оцінювання заслуг та ін. (див. Заробітна плата).