Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Ейкерлоф Джордж А. (США)

Ейкерлоф Джордж А. (США) — лауреат Нобелівської премії з економіки (2001) за внесок у розробку теорії ринків з асиметричною інформацією. Попередня модель економіки ґрунтувалася на передбаченні повноти інформації, якою володіють економічні суб'єкти, але була значно відірвана від практики. За асиметричного розподілу інформації (коли покупці змушені використовувати ринкову статистику для визначення правдивих характеристик товарів, що відомі лише продавцям) на ринку не укладаються угоди, а за симетричного — виграш очікує обидві сторони. Асиметрична інформація змушує учасників ринку покладатися на випадок і призводить до зникнення ринку. Наприклад, на ринку вживаних автомобілів хороші і погані машини внаслідок неповної (ймовірної) оцінки якості покупцями і неспроможності їх чітко відрізнити хороші від поганих, продаватимуться за зниженою щодо хороших машин ціною. Е. з допомогою теорії несиметричної інформації пояснив також феномен різкого зростання вартості кредитів у країнах з перехідною економікою, розвинув економічну концепцію на стику з соціологією і соціальною антропологією, зокрема щодо ефективності на ринках праці. Е. — один із творців концепції імпліцитного контракту, або самопідтримуючих угод, згідно з якою стійкість відносин ґрунтується тільки на взаємній вигоді від дотримання домовленості, а сторони свідомо не прагнуть досягти оптимального розподілу своїх ресурсів у кожний даний момент часу, а зупиняються на якомусь прийнятному для партнера варіанті. Він також дослідив, як соціальні умови типу системи привілеїв можуть несприятливо впливати на економічну ефективність.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.