Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995

Доходи первинні

Доходи первинні — доходи, які утворюються у сфері матеріального та частково нематеріального (зайняті продуктивною працею) виробництва в процесі створення і первинного розподілу національного доходу. Одна частина (необхідний продукт) надходить в індивідуальне розпорядження працівників у формі заробітної плати, а також у формі доходів працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності й підсобного господарства. Другу частину (додатковий продукт у формі прибутку) привласнюють власники засобів виробництва і грошового капіталу у вигляді підприємницького доходу, відсотка за капітал, дивідендів, земельної ренти. На первинний розподіл доходів впливає політика доходів. Як засвідчує світовий досвід, частка заробітної плати у новоствореній вартості при первинному розподілі не повинна бути меншою за 2/3. У разі її зменшення підриваються стимули до праці, знижується ефективність суспільного виробництва. Саме це було характерно для трудових відносин в СРСР. В Україні частка заробітної плати у собівартості продукції 2004 становила у промисловості близько 12%, у сільському господарстві — 5%, внаслідок чого більшість робітників перебували на межі виживання.